Указ Президента України "Про відзначення 200-річчя від дня народження М.Вербицького"

Вербицький Михайло Михайлович (1815 - 1870) український композитор, хоровий диригент, священик. Його постать напрочуд показова для розвитку української культури минулого століття.

Михайло Вербицький - уродженець західних окраїн українських земель, що здавна славилися своїми культурними традиціями.
Майбутній композитор народився 4 березня 1915 року в селі Яворнику Руськім неподалік від Перемишля (Польща) в сім'ї священика. Доля розпорядилася так, що уже в дитячому віці він та його молодший брат втратили батька та по суті залишилися сиротами. Однак хлопцям повезло, їх взяв на виховання далекий родич, Перемишлянський єпископ і високоосвічена людина Іван Снігурський. Так вони опинилися в особливо мистецьки насиченому середовищі.
Середню і музичну освіту здобув у Перемишлі та Львові. З 1852 року Вербицький був священиком у селі Млинах, де і помер.
Михайло Вербицький - один із перших композиторів-професіоналів у Галичині. Вербицький є автором хорових, вокальних, інструментальних творів, серед яких оперети "Гриць Мазниця" і "Школяр На Мандрівці" 1849р., мелодрама "Підгоряни" 1864р., хори "Заповіт" "Поклін" "Думка", 12 симфонічний - увертюр ( 1855 - 1865 ), солоспіви, два полонези, вальс. Вербицький - автор 36 релігійних композицій, серед яких "Іже Херувими" "Отче Наш" "Буде Ім'я Господнє" та інші.
Перемишль у 40-х рр. ХІХ ст. став першим вогнищем музичного здвигу, в результаті якого західноукраїнська музика зблизилась із західноєвропейською.
У Перемишлі в 1829р. був заснований постійний церковний хор. В основу його репертуару були покладені передусім твори Д.Бортнянського (1751-1825).
М Вербицький був одним із перших професійних українських композиторів у Галичині.
Він залишив чимало власних композицій як цілої Служби Божої, так і окремих богослужебних співів: Літургія для мішаного хору; Отче наш, Світ, інші духовні твори.
У світській музиці М.Вербицький написав численні твори для чоловічого хору на зразок німецької та чеської хорової літератури й музику до театральних п'єс (найвідоміша - "Підгіряни", нагороджена на театральному конкурсі 1864р.) Він написав також ряд оркестрових творів; 8 увертюр, скомпонував 12 оркестрових рапсодій, декілька оперет, 2 полонези, склав збірку п'єс для гітари.
М.Вербицький - автор хорової музики ("Заповіт" на слова Т.Шевченка "Поклін" на слова Федьковича, "Жовнір" - на слова Гушалевича, а також музику до драматичних вистав (близько 20), в т.ч. "Верховинці", "Галя", "Панщина", "Сільські пленіпотенти" (уповноважені).
10 березня 1869 р. у Львові на вул.Лисенка,23, у залі стрільниці старанями українських патріархів відбувся перший Шевченківський концерт.
Хор підготував і ним диригував композитор Анатоль Вахнянин.
В концерті взяли участь всі визначні артистичні і літературні сили. В числі інших на цьому концерті виконувались твори М.Вербицького й дві пісні М.Лисенка.
Особлива заслуга М.Вербицького перед українським народом - це композиція українського гімну "Ще не вмерла Україна" (1864р.) Ця його композиція в ХІХ-ст. витіснила, очевидно, менш вдалу композицію М.Лисенка.
Творець Українського гімну - Михайло Вербицький
Творчість
Офіційно визнаним з 1917 р. українським державним гімном є "Ще не вмерала Україна", текст якого написав П.Чубинський, музику - М.Вербицький.
Вперше він був надрукований 1863р. з нотами - 1885р. уже до офіційного визнання цей гімн набув поширення на всіх українських землях.
В УРСР постановою Верховної Ради з 1.01.1950р. було ухвалено гімн "Живи , Україно, прекрасна і сильна" на слова М.Бажана і П.Тичини, музика - М.Лебединця.
З встановленням незалежності України до державних символів було повернуто гімн "Ще не вмерла Україна".
В указі президії Верховної Ради України від 15 січня 1992р. записано:
1. Затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький.
2. Запровадити повсюдне виконання Державного гімну України, затвердженого цим Указом з 16 січня 1992р.
В своєму житті, а точніше творчості, Михайло Вербицький зробив один дуже важливий чин - він створив патріотичну пісню на текст Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна", що згодом стала гімном України.
Дискусійною поки що залишається дата створення гімну. Тривалий час вважалося, що гімн створено 1862-1863 року, але без відповідних наукових аргументів і покликів на джерела. В останні роки на це звернув увагу Олександр Зелінський, який вважає, що гімн створений у 1863 році, коли він був вперше опублікований в Галичині. Але зовсім недавно п. Володимир Пилипович з Перемишля слушно звернув увагу на те, що текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису "Мета", який фактично вийшов близько 15 січня наступного 1864 року. І тому, ймовірно, це власне і наштовхнуло о. Михайла, або ж йому було замовлено перемишльською "Громадою" написати патріотичну пісню. Хоча, можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту.
Цікаво, що з початку поширення вірша вважали, що текст написав Тарас Шевченко. Можливо, це сталось за рахунок помилки редакторів часопису "Мета". Адже текст вірша "Ще не вмерла Україна" був надрукований у так званому "шевченківському" номері, разом з поезією Тараса Шевченка. Можливо, П. Чубинський не хотів, щоб його прізвище з'явилося у "Меті" з політичних міркувань.
Безсумнівним залишається той факт, що пісня "Ще не вмерла Україна" відразу набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини. І тому не дивно, що з проголошенням незалежності України, саме цей твір Михайла Вербицького став гімном нашої держави Композитор М.Вербицький жив і творив у часи піднесення національно-визвольного руху в Галичині. На той час (друга половина ХІХ ст.) в українців ще не було національного гімну. В Центральній і Східній Україні значення гімну мав "Заповіт" Т.Шевченка, в Західній Україні при всяких національних маніфестаціях співали дві пісні що користувалися популярністю. Це були складена Ю.Добриловським (1760-1825рр) пісня "Дай Боже, в добрий час" і вірш І.Гушалевича (1825-1903) "Мир вам брання, всім приносим", пізніше - "Не пора" І.Франка.
1863р. у Львівському часописі "Мета" з'явився вірш Й.Чубинського (1839-1884рр.) "Ще не вмерла Україна". Того самого року до нього скомпонував музику композитор М.Вербицький. Музику "Ще не вмерла Україна".
Вперше було надруковано у Львівському нотному збірнику "Кобзар" у 1885р.
Ця пісня, завдяки своїй легко прийнятній мелодії і патріотичному текстові швидко популяризувалася і поширилась серед широких кіл галицького громадянства, згодом перейшла за кордон, а в 1917р. була офіційно визнана гімном Української Держави.
Указом Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 р. цей гімн знову був затверджений як Державний гімн уже незалежної України та був визнаний таким ,що втратив чинність діючий до того Державний гімн УРСР.
Творець Українського гімну - Михайло Вербицький

Національний Гімн України (повна версія):
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів.

Кiлькiсть переглядiв: 21